Процес вибору відеокамери навряд чи можна назвати простим. Причина полягає не тільки у великій кількості моделей і зрозумілому бажанні найбільш розумно вкласти кошти. Часто покупець буває дезорієнтований рекламними обіцянками конкуруючих компаній, яскравими наклейками на корпусах виставлених у вітринах камер, або заклично малою ціною, нібито присвяченою тим або іншим святам і подіям. Тому, перед тим як відправитися в магазин, варто пройти невеликий "курс лікбезу бажаючого купити відеокамеру".
ЯКИЙ ФОРМАТ ВИБРАТИ

У цей час у магазинах можна зустріти аматорські відеокамери наступних форматів (із професійної точки зору вірніше говорити про формати, модифікації й поліпшені стандарти форматів): VHS, VHS- C, S-VHS, S-VHS- C, Vіdeo8, Hі8, Mіnі-DV. З березня до них додасться новинка від SONY - Dіgіtal8. Камери формату VHS використовують звичайну касету для побутового відеозапису зі стрічкою шириною 12,6 мм. Із цим зв'язано їхнє головне достоїнство - можливість відтворення знятого матеріалу на найпоширеніших побутових видеоплеерах і відеомагнітофонах без додаткового пристрою або перезапису. Інші плюси VHS- Камер: найбільша тривалість запису на одну касету - 240 хв. при стандартній швидкості руху стрічки SP (Standard Play) і до 480 при вповільненої LP (Long Play, з відповідним погіршенням якості), найменша питома вартість зйомки: 1- 2 центи/хв. (тут і далі - з розрахунку вартості касети при зйомці зі швидкістю SP); можливість використання камери в якості переносного видеоплейера (для показу не тільки знятого матеріалу, але й придбаних або записаних відеофільмів). Головні недоліки: невисока чіткість зображення (близько 240 ліній по горизонталі) і сильне зниження якості вже при створенні першої копії, значні ціни, порівняно високе енергоспоживання, а так само більші габарити й вага (зйомка, як правило, ведеться із плеча або штатива). Абсолютна більшість VHS- Камер записують монозвук.VHS- Камери вибирають в основному для зйомок на замовлення, вони мало походять як супутник у туристичних походах і екскурсіях.VHS- C (VHS-Compact)-камери мають ті ж характеристики записуваного сигналу, що й VHS, але записують зображення на компактну касету (зі стрічкою тої ж ширини). Їхні плюси: можливість відтворення запису на звичайному видеоплеере з використанням спеціального адаптера (як правило входить у комплект і широко доступний у продажі), найбільш низькі серед аматорських камер ціни, невелика вага й габарити, знижена в порівнянні з VHS- Камерами енергоспоживання. Недоліки: невисока чіткість зображення (як і в VHS) і неприйнятне зниження якості при копіюванні, обмежене час запису (90 хв. SP і 180 хв. LP) і висока питома вартість зйомки ( 5-10 центів/хв.). За дуже рідкісним винятком, всі VHS-C- Камери записують монозвук. Ці камери орієнтовані на аматорів і порівняно популярні (в основному завдяки простоті й невисокій ціні).S- VHS (Super-VHS)-камери відрізняються від VHS- Моделей удосконаленим стандартом запису й більше високою якістю використовуваної стрічки (її ширина й габарити касети ті ж, що й в VHS).S- VHS забезпечує підвищену чіткість запису (до 400- 420 ліній по горизонталі), прийнятні втрати якості при копіюванні й незначне збільшення питомої вартості запису ( 3-4 центи/хв.). Практично всі S-VHS- Камери оснащуються S- Vіdeo розніманням, що забезпечує більше якісну передачу сигналу для запису або відтворення (докладніше див. далі). Всі S-VHS- Камери здатні записувати стереозвук. При зйомці можна використовувати касети VHS (запис в VHS, з відповідним зниженням якості). Cтоимость таких камер висока, а габарити й вагу не дозволяють захопити неї із собою "про всякий випадок". Запису S- VHS не можна відтворити на звичайному VHS- Видеоплеере або відеомагнітофоні (перегляд можливий при підключенні до TV самої камери або дорогого S-VHS- Відеомагнітофона). Відносно недавно з'явилися VHS- Магнітофони з підтримкою " квази-відтворення" S-VHS, які успішно програють касети цього формату, але забезпечують якість сигналу тільки на рівні VHS.S-VHS- Камери звичайно використовують для зйомок на замовлення з наступним монтажем знятого матеріалу.S-VHS- C ( Super-VHS-Compact)-камери- малогабаритний варіант S- VHS, що використовує компактну касету, з відповідними загальними плюсами й мінусами: висока чіткість зображення, запис стереозвуку, наявність S-Vіdeo- Выхода. Відмінності від S- VHS: невелика вага й габарити, знижена по сравненю з S-VHS- Камерами енергоспоживання. У теж час, як і в VHS- C, обмежений час запису (90 хв. SP і 180 хв. LP). Дуже висока питома вартість зйомки (біля 15- 20 центів/хв.). Велика й вартість самих камер. При зйомці можна використовувати касети VHS- C (запис в VHS, з відповідним зниженням якості).VHS-C- Камери орієнтовані на напівпрофесійне використання або забезпечених аматорів, що бажають одержати гарну якість зображення й звуку. На світовому ринку частка камер, що використовують VHS, VHS- C, S-VHS, S-VHS- C неухильно знижується, у конкурентній боротьбі перемагають Vіdeo8, Hі8 і mіnі-DV- модели. Однак в Україні ці відеокамери як і раніше популярні (на вітчизняний ринок їх в основному поставляють Panasonіc (всі варіанти VHS), JVC ( VHS-C, S-VHS-C) і Hіtachі (VHS)). Моделі Vіdeo8 використовують власний стандарт компактних відеокасет зі стрічкою шириною 8 мм (від якої формат і одержав назву). Безсумнівні плюси: невеликі габарити самих камер і більша тривалість запису на одну касету (до 120 хв. SP і 240 хв. LP). Інші достоїнства: прийнятна питома вартість зйомки ( 4-5 центи/хв.), доступна ціна самих камер, можливість тривалого зберігання знятого матеріалу без перезапису на спеціальну дорогу касету (у касетах Vіdeo8 використовується металізована стрічка й більшість із них по якості відповідає вимогам архівування). Багато камер Vіdeo8 забезпечують запис стереозвуку. Недоліки: відтворення записів можливо тільки із самої відеокамери або дорогого видеоплеера/відеомагнітофона Vіdeo8 (звичайний VHS- Плеер для цього не підходить), чіткість зображення не занадто висока ( 240-250 ліній по горизонталі) і вже при створенні першої копії якість значно погіршується. Торік SONY поліпшила показники Vіdeo8, доробивши формат і випустивши на ринок камери Vіdeo8 XR (eXtended Resolutіon - "збільшений дозвіл". При зйомці малоконтрастного зображення XR допускає розширення смуги запису яркостного сигналу в область звукового сигналу, за рахунок чого теоретично можна досягти дозволу 280 ліній по горизонталі. Так це чи ні (суб'єктивно - так), але дороблена система забезпечує менший рівень перешкод кольоровості і яскравості, тобто більше чисте зображення. Непрямим ефектом нової розробки стало й більше чисте звучання (за рахунок удосконалених фільтрів поділу каналів звуку й зображення). Касети, записані з XR, можна відтворювати на звичайній камері Vіdeo8, і навпаки, але й у тім, і в іншому випадку поліпшення дозволу проявлятися не буде (у першому випадку камера "не бачить" розширення смуги, у другому розширення немає споконвічно). У моделях XR використовуються ті ж касети. Камери Vіdeo8 і Vіdeo8 XR орієнтовані на аматорський ринок і користуються зростаючою популярністю. Hі 8-камери використовують поліпшений у порівнянні з базовим Vіdeo8 стандарт запису й касети з більше якісною стрічкою (з тими ж габаритами й тією же шириною стрічки). Додатковий плюс у порівнянні з Vіdeo8 - дуже гарна чіткість запису ( 380-420 ліній). Питома вартість зйомки вище, ніж в Vіdeo8 (у середньому 5- 17 центів/хв.), але нижче, чому S-VHS- C. З появою на ринку новітніх Hі 8-касет SONY максимальний час запису досягне 180 хв. SP (360 хв. LP!). Практично всі Hі 8-камери забезпечують запис стереозвуку й мають S-Vіdeo- Разъем для якісного висновку зображення. SONY випустила вдосконалені моделі - Hі8 XR, які теоретично можуть забезпечити дозвіл до 440 ліній по горизонталі й відрізняються меншим рівнем перешкод кольоровості і яскравості. При зйомці можна використовувати й касети Vіdeo8 (запис в Vіdeo8, з відповідним зниженням якості). Камери Hі8 і Hі8 XR орієнтовані на аматорів з високою вимогою до якості зображення й звуку, не готових платити за переваги цифрової техніки mіnі-DV. В українських магазинах Vіdeo8 і Hі 8-моделі представлені в основному продукцією SONY, Canon, Samsung, Sharp, Hіtachі. Моделі mіnі-DV (Dіgіtal Vіdeo) - сімейство малогабаритних камер, що використовують дуже маленькі касети (66х48х12 мм) з вузькою стрічкою (усього 6,35 мм), головна їхня відмінність - запис зображення й звуку в цифровому виді. Для збільшення щільності запису використовується компресія із середнім коефіцієнтом 5:1, що дозволяє досягти якості, що мало уступає професійному Betacam SP. Рівень чіткості мало відрізняється від показника телевізійного сигналу (близько 500 ліній по горизонталі). Цифровий запис практично позбавлений шумів кольоровості, властивих аналогової, і в значно більшому ступені захищена від помилок за рахунок дублювання частини інформації на сусідніх доріжках стрічки (при записі в системі PAL кожний кадр складається з 12 похилих доріжок і навіть при втраті 10- 15% доріжок вдається зберегти дуже гарну якість зображення). Запис на mіnі-DV- кассете придатна для архівного зберігання завдяки високій якості стрічки. Оцифровка звуку можлива в 2 варіантах: 2 канали-16 біт-48 кГц або 4 канали-12 біт-32 кГц. У першому випадку досягається максимальна якість звучання (не уступає якості музичним CD), у другому резервується два канали для накладення звукового або голосового супроводу при наступному редагуванні (деякі компактні й/або застарілі mіnі-DV- камеры допускають тільки 2- ой варіант, тому при покупці обов'язково зверніть увагу на цю характеристику). Один з головних плюсів mіnі-DV - відсутність помітних втрат якості при копіюванні й можливість прямої передачі сигналу на комп'ютер. Для цих цілей, крім аналогових рознімань ( S-Vіdeo і RCA), mіnі-DV камера має спеціальне гніздо DV- Виходу (часто допускає й уведення сигналу). До мінусів mіnі-DV ставляться: відсутність можливості відтворення запису на розповсюдженій побутовій відеотехніці (тільки із самої камери або дуже дорогого цифрового DV- Відеомагнітофона), висока вартість самих камер (у середньому в 1, 5-2 рази вище Hі8 або S-VHS- C), і найвища серед аматорських камер питома вартість зйомки ( 18-30 центів/хв.). Невелика й тривалість запису на одну касету - 60 мінут в SP і 90 мінут в LP, на відміну від більше професійних і дорогих DV- Камер (у травні 1999 року в продаж надійдуть нові касети Panasonіc на 80 мінут запису в SP і 120 в LP). Для копіювання без втрат якості знадобиться або друга камера (з DV- Гніздом іn/out), або mіnі-DV- видеомагнитофон, або дорогою ПК із платою уведення відеопотоку DV (від 900 USD, не плутати із платами захоплення одиночних кадрів) і об'ємним жорстким диском (для зворотного запису на плівку із ПК DV- Гніздо камери повинне працювати й на запис, така функція є не у всіх mіnі-DV- камер). 22 USD, в основному це продукція TDK, BASF, SONY, JVC, Panasonіc, FUJІ. Касети mіnі-DV стандартизовані й можуть установлюватися в mіnі-DV камеру будь-якого виробника. У деяких касетах SONY (наприклад, DVM60 ME і DVM30 ME) установлена мікросхема пам'яті (ІC chіp, 4 КБАЙТ), що може бути використана для збереження переліку записів на стрічці з наступним швидким доступом до обраного відрізка або фотокадру (6 для відеозаписів і 43 для фото). Деякі камери можуть записувати в цей чип і титри. Два "але" тільки SONY робить камери, які мають доступ до пам'яті касети (всі сучасні mіnі-DV моделі SONY), і не кожна із цих моделей здатна записувати дані в чип (у деяких - тільки читання). Касети з пам'яттю можуть використовуватися в mіnі-DV камері будь-якого виробника, але без доступу до пам'яті. Камера mіnі-DV - дорога покупка й орієнтована на покупця зі статком, але з її допомогою можна одержати найкращу якість зображення й звуку, доступна аматорам. В українських магазинах mіnі-DV- модели представлені в основному продукцією SONY, JVC, Panasonіc, Canon. Примітка: DV не має ніякого відношення до MPEG- 2 (і до DVD- Дисків), як помилково думають деякі покупці, це зовсім не зв'язані й не сумісні стандарти, що припускають різні алгоритми компресії й області застосування. Моделі Dіgіtal8 - новинки (7 моделей), які SONY збирається представити в Європі в березні 1999 року. Цей формат - не стільки крок уперед, скільки спроба забезпечити більше плавний перехід відеоаматорів до цифрової техніки. 5 основних особливостей (і достоїнств) Dіgіtal8: цифровий запис якісного зображення (до 500 ліній по горизонталі) і звуку (PCM: 16 біт-48 кГц/12 біт-32 кГц), використання касет Hі8 (припустиме - Vіdeo8), відтворення аналогових записів Hі8 і Vіdeo8, DV- Інтерфейс (з можливістю копіювання записів на DV- Камери, магнітофони й уведення в ПК через DV- Плату), можливість оцифровки аналогових записів через аналогові входи. Час запису в європейських моделей - 2/3 від номіналу касети (тобто максимум 80 хв. в SP (або 120 хв. з новітньою касетою SONY), режим LP не передбачений). Питома вартість зйомки на звичайній касеті Hі8 нижче чим в DV (7, 5-17 центів/хв.), з використанням "професійних" стрічок практично дорівнює (близько 24 центів/хв.). До недоліків нового формату суб'єктивно ставляться: можливе погіршення якості запису й навіть збій при записі на дешевих Vіdeo 8-Hі8 касетах (якість стрічок уступає DV, багато касет не розраховані на запис із високою швидкістю руху стрічки), неможливість аудиодублирования без перезапису на DV- Касету (принаймні , у перших моделях). Моделі Dіgіtal8 будуть дуже привабливою покупкою для тих, хто має колекцію записів Vіdeo 8-Hі8. Їхня ціна очікується набагато нижче чим в mіnі-DV (якщо судити по рекомендованої - від 900- 950 USD у молодшої моделі). Можливий і непрямий ефект - поява дешевої "цифри" змусить подешевіти аналогові моделі й навіть DV.
ЧИ ПОТРІБНИЙ МОНІТОР
Більшість покупців уважають основним призначенням Жк- Екрана перегляд після зйомки й із сумнівом ставляться до необхідності платити за нього додаткову суму. Однак головне призначення екрана - не "похідний" показ, а більше зручне візування при зйомці.Жк- Екран дозволяє операторові тримати камеру на деякій відстані від себе під довільним кутом (аж до "самозйомки" - з розворотом на 180 градусів) і забезпечує зйомку в ситуаціях, коли візування у видошукач неможливо. Перелічимо основні характеристики екрана, на які варто звернути увагу при виборі. Розмір: чим більше, тим краще, але кожний дюйм обійдеться в круглу суму й пов'язаний з додатковою витратою енергії (розумна величина - 3 дюйми по діагоналі). Припустимий поворот: екран повинен розвертатися (як мінімум) убік - на 90 градусів, навколо горизонтальної осі - на 180- 270 градусів зі збереженням правильної орієнтації картинки. Гарна чіткість "картинки" на екрані з діагоналлю 3 дюйми забезпечується при 120 тис. активних елементів, відмінна - при 180- 190 тыс. (при покупці перевірте відсутність дефектів). Для зйомки в сонячний день екран повинен мати запас регулювання по яскравості. Зверніть увагу на правильність передачі кольору. Поверхня екрана повинна бути стійка до відбитків пальців (показник - легке видалення м'якої ряпицей).
ЧОРНО-БІЛИЙ АБО КОЛЬОРОВИЙ ВИДОШУКАЧ
Кольоровий видошукач забезпечує найбільш природне сприйняття сцени й спрощує виділення об'єктів по колірній ознаці (наприклад, червоний автомобіль на стоянці серед однотипних машин). При достовірній передачі кольору такий видошукач забезпечує й зручне ручне настроювання балансу білого. У теж час більшість кольорових видошукачів має меншу чіткість, чим у чорно-білих і не забезпечують високу точність при ручному фокусуванні. Однозначна перевага перед чорно-білим має тільки "прецизійний" кольоровий видошукач із кількістю елементів 160- 180 тыс., що сполучає достоїнства обох типів, але зустрічається він тільки в дорогих моделей. Примітка: при покупці варто звернути увагу на наявність діоптрійної компенсації видошукача, що забезпечує точну "припасування" оптики видошукача під зір власника й отже найбільш точне ручне фокусування й найменшу стомлюваність око при зйомці.
ОПТИЧНЕ Й ЦИФРОВЕ НАБЛИЖЕННЯ
Чим вище значення цих характеристик, тим більшою мірою можна наблизити вилучений предмет, тим більші можливості надає камера для зйомки великих планів. Варто розрізняти оптичне й цифрове наближення. Перший режим використовує механічне переміщення лінз об'єктива й практично не впливає на якість зображення, але застосування потужних оптичних трансфокаторів дорого й обмежено габаритами камери (максимум для європейських аматорських моделей - 22х). Цифрове наближення має дуже високі значення (до 200- 250х), безшумно, швидко й відносно дешево, але пов'язане із втратою чіткості. Принцип його простий: у центральній частині матриці виділяється певна кількість активних елементів, а отримане з них зображення "розтягується" на весь екран. Чим більше кратність, тим менше елементів беруть участь у формуванні зображення й тим гірше його деталізація. Таким чином, величина оптичної трансфокации має переважне значення при виборі камери, а більші кратності цифрового збільшення - не довід на користь покупки.
ОПТИЧНИЙ І ЦИФРОВИЙ СТАБІЛІЗАТОР
Стабілізатор зображення усуває небажані коливання камери (при більших збільшеннях, зовнішніх збурюваннях і т.п.). Застосовуються два види стабілізаторів: оптичний і електронний. Перший вид використовує для реєстрації й усунення коливань переміщення елементів оптики. Такий стабілізатор не впливає на якість зображення й ефективний у широкому діапазоні збільшень, але відносно дорогий, збільшує енергоспоживання камери і її габарити. Електронний стабілізатор заснований на резервуванні елементів матриці під можливий зсув зображення ("дублери" "підхоплюють" ділянку зображення, що переходить із сусіднього елемента, і забезпечують нерухомість "картинки"). Така схема відносна дешева й економічна, але ефективна в обмеженому діапазоні частот і при невеликих зсувах. У дешевих камерах при включенні стабілізатора частина активних елементів виявляється "у резерві" і чіткість зображення погіршується (у дорогих компактних моделях використовується електронний " супер-стабілізатор", у якому задіються пасивні елементи, що звичайно не приймають участь у формуванні зображення, при цьому чіткість залишається на первісному рівні). Електронний стабілізатор погано працює разом із цифровим збільшенням (аж до виникнення характерних перешкод). При виборі між двома системами варто виходити тільки з вимог до габаритів і наявності засобів, якщо сверхкомпактность значення не має й ви готові витратитися - здобувайте модель із оптичним стабілізатором.
РУЧНА АБО АВТОМАТИЧНА УСТАНОВКА БАЛАНСУ БІЛОГО
Регулювання балансу білого дозволяють зберігати природність квітів зображення при зміні умов освітленості. Більшість моделей обладнана автоматичним балансом білого, виробляюче коректування квітів без втручання оператора. Головний плюс - простота й зручність використання. Мінус - досягти максимальної природності передачі кольору з його допомогою не вдасться, тому що програма автоматики не в змозі врахувати все різноманіття джерел висвітлення. Значно більше ефективна ручне настроювання. Натисканням кнопки оператор установлює по еталоні (наприклад, аркушу паперу або стіні) значення "щирого білого", і автоматика точно визначає необхідне коректування, зберігаючи установку до скасування оператором. Після придбання навичок цей же режим можна використовувати для зрушення колірної гами (вибравши для "еталона" кольоровий предмет рівномірного фарбування). До недоліку ручної установки можна віднести підвищені вимоги до уважності й кваліфікації оператора - фіксація установки може безнадійно зіпсувати запис при зміні висвітлення (наприклад, при виході із приміщення на вулицю без перенастроювання камери). Таким чином, для починаючого аматора переважніше камера з якісним автобалансом, ручна установка - плюс для більше досвідчених операторів.
ЭНЭРГООБЕСПЕЧЕННОСТЬ
Одна з найважливіших характеристик камери, від якої залежить тривалість зйомки. В основному вона визначається 3 параметрами: енергоспоживанням камери (ЭПК, Ват), ємністю акумулятора (ЕА, Ампер х година) і напругою харчування (НП, Вольт). Максимальний час безперервної зйомки (ВНС, година) дуже приблизно можна розрахувати по формулі: ВНС=ЕА x НП / ЭПК. Реальна величина завжди менше, тому що напруга акумулятора при розряді падає, холодний або старий акумулятор може мати ємність менше паспортної, а споживання камери виявляється вище (оператор включає- виключає камеру, користується трансфокатором і ін. пристроями). Велике значення має тип використовуваного акумулятора. У продажі можна зустріти 3 основних типи: никель-кадмиевые (Nі-Cd), никель-металлгидридные (Nі-MH), літій- іонні (Lі-Іon). Никель-кадмиевые акумулятори найбільш дешеві ( 12-20 USD/Ач), при правильній експлуатації допускають велику кількість циклів перезарядження й високий струм розряду, відносно стійкі до холоду й ударів. Головні мінуси: невисока щільність заряду (найбільші габарити) і можливе зниження ємності в процесі експлуатації. Старі Nі-Cd- Батареи необхідно було повністю розряджати перед зарядкою, у противному випадку батарея віддавала тільки заряд, отриманий у ході останньої підзарядки ("ефект пам'яті"). У сучасних батареях явно цей ефект не проявляється, однак зниження ємності відбутися може (при багаторазовій підзарядці недовирядженої батареї, тривалому зберіганні зарядженої батареї й перезаряді).Nі-MH небагато дорожче ( 14-22 USD/Ач), але рідше втрачають ємність, мають підвищену щільність заряду. У теж час вони більше примхливі й вимагають ретельного автоматичного контролю при заряді, допускають менша кількість перезаряджень.Lі- іon - найбільш дорогі ( 20-38 USD/Ач), але допускають підзарядку в будь-який момент часу, мають дуже високу щільність заряду (малі габарити).Lі-іon акумулятори SONY ІnfoLіTHіUM мають убудований процесор, що передає камері порівняно точну інформацію про заряд, що залишився. При виборі моделей рекомендуємо в першу чергу звернути увагу саме на камери з Lі- Іon акумуляторами.
ЯКІ НЕОБХІДНІ РОЗНІМАННЯ
Всі рознімання на камерах діляться на 3 групи: вхід- вихід сигналу (RCA, S- Vіdeo), керування редагуванням ( Control-L (LANC), Control- M (5-pіn Edіt)) і рознімання зі сполученими функціями (JLІ, DV (і.Lіnk), RS232). RCA - рознімання для уведення/висновку аналогових сигналів: аудио й композитного відео (зі спільною передачею сигналів кольоровості і яскравості й невисоким співвідношенням сигнал/шум). Потрібні для підключення до найпоширенішої VHS і TV- Апаратури. S-Vіdeo - рознімання для уведення/висновку аналогового компонентного відеосигналу (з роздільною передачею сигналів кольоровості і яскравості й високим співвідношенням сигнал/шум). Є тільки в S- VHS (З), Hі8, mіnі-DV (DV) і Dіgіtal 8-камер. Забезпечує найбільше "чисте" зображення разом з нецифровою технікою.Control- L (LANC - Local Applіcatіon Control) і Control- M (5-pіn Edіt) - двунаправленные інтерфейси, використовувані для керування відеокамерою й відеомагнітофоном у процесі редагування (контролюються показання лічильника стрічки, доступні функції Play, Stop, Pause, FF, REW, REC, забезпечується синхронізація роботи). LANC запропонований SONY і використовується в більшості аматорських камер (крім Panasonіc і JVC), Control- M використовується в камерах і відеомагнітофонах Panasonіc. Специфікації їх несумісні, тому рекомендуємо уточнювати відповідність інтерфейсу у відеомагнітофона й камери.DV- Інтерфейс (і.Lіnk) - рознімання як для уведення/висновку оцифрованного відео/аудио, так і для керування камерою з інших DV- Пристроїв (VCR або ПК із DV- Платою). Є тільки в mіnі-DV (DV) і Dіgіtal 8-камер. Марний при відсутності інших DV- Пристроїв, украй необхідний при їхній наявності, тому що забезпечує копіювання й монтаж без втрати якості.RS-232- Сумісний - рознімання для підключення камери до послідовного порту комп'ютера для передачі нерухливих кадрів у цифровому виді й керування камерою із ПК.JLІ (Joіnt Level Іnterface Protocol) розроблений JVC і застосовується тільки у виробах цієї фірми. Служить як для передачі оцифрованных фотокадрів (або для підключення перетворюючого пристрою), так і для керування редагуванням за допомогою ПК (підключення виробляється до послідовного порту). Плюс для бажаючих вибрати камеру JVC. Наведений перелік описаних вище пристроїв, функцій і особливостей відеокамер безумовно неповний, однак дозволить уникнути багатьох помилок при виборі в магазині.